Мовно-літературний гурток "Живе слово"

Звіт роботи мовно-літературного гуртка «Живе слово»

Найважливішою й найефективнішою формою позакласної роботи з мови є гурток. Переваги гурткової роботи полягають передусім у тому, що заняття (та й інші види роботи в гуртку) проводяться систематично, за продуманим, заздалегідь складеним планом, під безпосереднім керівництвом словесника, при постійному складі учнів, яких залучають до активної праці над цікавими і важливими для практики, освіти і загального розвитку мовними явищами.

Мовний гурток є центром, навколо якого базуються, існують і організовуються всі інші форми як систематичної, так і, епізодичної позакласної роботи з української мови.

   . Зрозуміло, що вивчення мови і літератури мусить бути нерозривно зв'язане як на уроках, так і в позакласній роботі. Якщо працює мовно-літературний гурток, такий взаємозв'язок у роботі над мовою і літературою поглиблюється. Переваги мовно-літературного гуртка ще й у тому, що учні, які цікавляться і українською мовою і українською літературою, позбудуться необхідності працювати в двох гуртках.

Однак при організації гуртка треба виходити з запитів та інтересів учнів, а також з тієї мети, яка стоїть перед керівником гуртка. По-перше, чимало учнів цікавиться тільки мовою або тільки літературою, і хоче працювати лише в цій галузі. По-друге, кожний гурток має свої завдання, а мова й література, будучи тісно між собою пов'язані, дуже відрізняються як об'єкти вивчення і дослідження. По-третє, в багатьох учителів словесності бувають мовні або літературні нахили, відповідно до яких вони й працюють з учнями. Робота учителя з гуртківцями, крім того, вимагає від нього також удосконалення знань з певної галузі; і чим вужча ця галузь, тим глибшими будуть знання і можливості організації творчої роботи дітей.

Якщо ми хочемо розвивати творчі здібності учнів, маємо відповідно організовувати роботу з вивчення мови.

„Викладання мови – це майстерність творення людської душі, бо вона є найніжніша, найтоншим діткненням до серця дитини. Викладання мови – це й суспільствознавство, бо в слові закарбовані століття життя й боротьби народу, його мужність і слава, надії і сподівання”, - говорив В.О.Сухомлинський. Вчитель-словесник покликаний виховувати в учнів любов та інтерес до слова, навчає дбати про яскравість, виразність і точність мови, розвиває мислення, творчі здібності, впливає на естетичні переконання, формує внутрішній духовний світ дитини.

Заняття гуртка «Живе слово» допомогли учням заглибитися в історію походження та значення слів, вивчити питання походження мови, письма, збагнути розвиток словникового багатства нашої мови, її фразеології;  повніше осмислили художньо-зображальні засоби, привчилися працювати з доступною для них науково-популярною літературою з мовознавства, з різними типами словників, добирати потрібні матеріали рекомендованих вчителем книг, вчилися редагувати матеріали до стінгазети, тези, повідомлення, працювати над удосконаленням свого усного і писемного мовлення.

Для збудження в учнів інтересу до мови використовувались  матеріали «цікавої граматики» . З метою ознайомлення учнів з певними фактами мови, повторення і закріплення знань з відповідної теми.

Серед матеріалів «цікавої мови», які були використані, їх можна поділити цікаві за змістом і за формою проведення. І перші, і другі використовувалися з навчальною метою і розвивали кмітливість учнів. Такими є, наприклад, інформації під рубрикою «Чи знаєш ти?», повідомлення про звукову систему чи граматичну будову оригінальних з цього погляду мов світу, бесіди про роботу письменників над мовою творів, дослідження етимології слів, фразеологізмів і багато ін.

Учні оформили бюлетень «Чи знаєш ти свою мову?». У ньому у вигляді завдань були названі всі питання, які розглядались на заняттях гуртка.

Форми, методи і прийоми роботи на заняттях гуртка були надзвичайно різноманітні. Вони добиралися залежно від теми і мети заняття. Найефективнішими були короткі, захоплюючі розповіді вчителя про мову, повідомлення учнів реферативного характеру, інформації про наслідки збору матеріалу з живої розмовної або з книжної мови, спостереження над спеціально підібраними й продемонстрованими мовними явищами з наступними висновками, цікаві бесіди, вправи, мовні ігри, добирання до них матеріалу і т. ін. На заняттях гуртка практикувалися різного типу творчі роботи: зачитування і написання повідомлень лінгвістичного характеру, розповідей пропобачине й почуте, складання загадок, чайнвордів тощо. Усі ці види роботи планувалися на різні заняття так, щоб уникнути одноманітності в побудові та проведенні роботи.

За час роботи гуртка учні випустили дві стінгазети.

Перша - присвячена Т.Г. Шевченку, а друга – до зимових свят.