Хвалити правильно - справжнє мистецтво
Як правильно хвалити дитину?
1. Хваліть дитину за конкретні справи.
2. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми.
3. Не хваліть за кожну дрібницю. Так похвала втрачає будь-який сенс.
4. Оцінюйте і хваліть вчинки і наміри дитини, а не його самого, не його особистість.
5. Особливо відзначайте ті вчинки, які з найбільшою працею даються вашій дитині.
6. Частіше хваліть сина або дочку за те, що він робить для інших, а не тільки для себе.
Видніється світанку силует,
А ніч заснула в зорянім намисті.
Де казка з колисковою живе,
Колись давно з’явилося дитинство.
Зігріте на матусиних руках
І купане у чебреці і м’яті.
З тобою на усіх твоїх стежках,
Воно в тобі не хоче підростати.
Йому співає весняний струмок,
Йому метелик сяде на долоньку,
Сніжинок рій запрошує в танок
І зайчиком стає промінчик сонця.
Напоєне досхочу молоком,
Заквітчане барвіночком хрещатим,
Накрите з трав духмяним полотном,
Воно в тобі не хоче підростати.
Дитинство там, де гойдалка і квач,
Де бульбашка за мить від сміху лусне.
Стрибає, жмурить чи підкине м’яч.
Обійме, ніжно так, і не відпустить.
І хоч літа лелекою летять,
Дитинство вчить тебе життю радіти.
Воно в тобі не хоче підростать,
Його передаєш у спадок дітям.
Як правильно хвалити дитину?
1. Хваліть дитину за конкретні справи.
2. Ніколи не порівнюйте дитину з іншими дітьми.
3. Не хваліть за кожну дрібницю. Так похвала втрачає будь-який сенс.
4. Оцінюйте і хваліть вчинки і наміри дитини, а не його самого, не його особистість.
5. Особливо відзначайте ті вчинки, які з найбільшою працею даються вашій дитині.
6. Частіше хваліть сина або дочку за те, що він робить для інших, а не тільки для себе.
ДИТИНСТВО
Видніється світанку силует,
А ніч заснула в зорянім намисті.
Де казка з колисковою живе,
Колись давно з’явилося дитинство.
Зігріте на матусиних руках
І купане у чебреці і м’яті.
З тобою на усіх твоїх стежках,
Воно в тобі не хоче підростати.
Йому співає весняний струмок,
Йому метелик сяде на долоньку,
Сніжинок рій запрошує в танок
І зайчиком стає промінчик сонця.
Напоєне досхочу молоком,
Заквітчане барвіночком хрещатим,
Накрите з трав духмяним полотном,
Воно в тобі не хоче підростати.
Дитинство там, де гойдалка і квач,
Де бульбашка за мить від сміху лусне.
Стрибає, жмурить чи підкине м’яч.
Обійме, ніжно так, і не відпустить.
І хоч літа лелекою летять,
Дитинство вчить тебе життю радіти.
Воно в тобі не хоче підростать,
Його передаєш у спадок дітям.
Н. Янушевич
Немає коментарів:
Дописати коментар